Aritz Garni 4*

Готель вибрали виходячи з близькості до витягу (справді зовсім поруч). Номери невеликі, особливо не розгуляєшся, зате цілком чистенькі та затишні. Сподобалося прибирання в номері, навіть тапки біля стіни покоївка розкладала. Дуже порадувала парилка.
З мінусів - відсутня кухня, отже вечеря не замовити, іноді ліньки було йти шукати ресторан)))
Але загалом зал... →ишилися дуже задоволені.
згорнути

Четвертий рік стоїмо на лижах, цього разу вирішили підкорити Доломітові Альпи, як виявилося, вони завжди чекають на своїх туристів! Ми взяли путівку на 2 тижні, як виявилося, не помилилися. Вибрали Кампітелло, готель Aritz 4*. Перший день йдучи на підйомник нам здалося що далеко, але потім дивлячись як дістаються інші, ми зрозуміли що нам пощастило з нашим р... →озташуванням. Найважливіше бути серед перших у 8-30 біля витягу, нам це вдавалося. Сам готель дуже затишний, з дуже милим персоналом. Якщо комусь сніданки видалися мізерними, то ми з цим абсолютно не згодні. Ми снідали в готелі, та продукти одні й ті ж але вони настільки смачні (нарізка м'ясна італійська 5 або 7 видів, сири 4-5 видів, йогурти, соки, випічка взагалі чудова) я надовго запам'ятаю ці смаки, тому що Італія славиться своїми продуктами . Обідали ми на схилах, вечеряли в кафцях, годують скрізь смачно. Після катання відвідайте сауну та хамам, вони безкоштовні для туристів. Сауна розігрівається повільно, але ж поспішати вже нікуди, а хамам чудовий. Номер нам дали великий +1 називається, на 1 поверсі. Хороша спальня + вітальня з диванчиком та обіднім столом. крихітний гарнітур з мийкою та плитою, ми плитою і не скористалися, але якщо захочете заощадити на вечерях, то все облаштовано. Нам такий варіант номера дуже сподобався. У затишному холі готелю є бар та wai fai. Також є комфортний ліфт, коли ноги не ходять він безцінний. Та й взагалі готель нам сподобався, та можна пошукати крутіше, але ми залишилися задоволені тією обстановкою. Самі Альпи описати неможливо, їх треба відчути і насолодитися тим повітрям та атмосферою. Ми дуже полюбили Італію, і сподіваємось, що ще не раз туди повернемося. Бажаю удачі! ! !
згорнути

З'їздили з чоловіком до Доломітів покататися на лижах. Чотири дні повернулися. В Італії були вперше. Раніше на Кавказ їздили, потім ще до чехів чотири рази, кілька разів в Андорру. Але зараз у Кабарду стрімко їхати, та й захотілося чогось новенького. Дивилися варіанти з Австрією, але знайомі теж любителі зимових схилів порадили долину Валь ді Фасса. Готель в... →ибирали вже в турфірмі, заздалегідь покопатися в інеті цього разу не було часу, і ми поклалися на рекомендацію менеджера Наталі турс.

У результаті купили тиждень у готелі Garni Aritz. Спеціально зупинилися на чотирьох зірках, щоб не дуже дорого і не будка. Вийшов нормальний вибір, зараз після повернення дуже задоволена, як усе минулося. Почитала тут відгуки інших туристів, навіть кумедно стало. Комусь забракло простору степового в номері.
У когось тапки не просохли, комусь не сподобалося, що їх на руках до спуску не донесли (напевно, вони очікували, що й кататися за них будуть). Дивно, як дорослі люди, а як діти інфантильні. Мої сини і то знають, прийшов з вулиці - сунь сушарки в боти. А якщо тобі ворушитися ліниво, то сопи вдома на тахті.

Номери в Garni Aritz, як практично у всіх гірськолижних готелях за кордоном, де ми були, не дуже великі, але комфортні. Дивно було б їх порівнювати із літніми турецькими. Номер обігрівати взимку треба, а це накладно. Що більше метрів, то накладніше. Гірськолижка по грошах і так набагато дорожча за пляжне лежання, так що ну нафіг ваші хороми. Готель хоч і новий, але якийсь обжитий, по-домашньому, затишний. Харчувалися вранці самі, закуповувалися в магазині та користувалися мікрохвильовою піччю. Вдень перекушували на схилі. Увечері після сауни вибиралися до якогось закладу.

Витяг біля готелю.
І не якийсь деренчливий мотлох, а останнє слово техніки. Кожен підйом у гондолі – море емоцій від крас, що пропливають повз. На самій трасі теж все дуже цивільне, дуже порадувало ставлення інструкторів та рятувальників. Другого дня на наших очах слоноподібний дойч врізався в лижницю, збив її і, як виявилося, зламав їй ключицю. Не минуло й трьох хвилин, як до неї підскочили люди з ношами та медкофром. Так, що каталися не тільки із задоволенням, а й із впевненістю, що якщо щось, то допомога не затримається.

В останній день зуміли вирватися до Венеції. Це було просто чудово, але зрозуміли, що наскоком за день її не відчуєш, як вона того заслуговує. Запланували для неї та Верони два тижні наприкінці літа. Але це вже є окрема історія.
згорнути